Список пищевых добавок украины
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Харчові добавки можна розділити на кілька груп, хоча між ними є деякі збіги.
Кислоти[ред. | ред. код]
Харчові кислоти додають, щоб зробити смак «гострішим», а також вони виступають як консерванти й антиоксиданти. Загальні харчові кислоти включають оцет, лимонну кислоту, винну кислоту, яблучну кислоту, фумарову кислоту і молочну кислоту.
Підкислювачі[ред. | ред. код]
Регулятори кислотності використовуються для зміни або для іншим чином контролювання кислотності і лужності продуктів харчування.
Агенти проти злежування[ред. | ред. код]
Агенти проти злежування утримують порошкові продукти, такі як сухе молоко від спікання або прилипання, від утворення грудок.
Піногасники[ред. | ред. код]
Піногасники зменшують або запобігають спінюванню в продуктах харчування.
Антиоксиданти[ред. | ред. код]
Антиоксиданти, такі як вітамін С діють як консерванти, пригнічуючи наслідки впливу кисню на продукти харчування, і можуть бути корисними для здоров’я.
Наповнювачі[ред. | ред. код]
Наповнювачі, такі як крохмаль є добавками, які збільшують об’єм основної частини їжі, не впливаючи істотно на її поживну цінність.
Харчові барвники[ред. | ред. код]
Барвники додаються в їжу для заміни кольору який втратився під час приготування їжі, або для приготування їжі з метою щоб продукти харчування виглядали більш привабливо.
Агенти кольоростійкості[ред. | ред. код]
На відміну від барвників, це засоби для збереження кольору, щоб зберегти існуючий колір їжі.
Емульгатори[ред. | ред. код]
Емульгатори допускають попадання води і масла, щоб залишитися змішаними в емульсію, як в майонезі, морозиві, і гомогенізованому молоці.
Ароматичні добавки[ред. | ред. код]
Ароматичні добавки надають їжі особливий смак або запах, і можуть бути отримані з натуральних інгредієнтів або створені штучно.
Підсилювачі смаку[ред. | ред. код]
Підсилювачі смаку зміцнюють існуючі смаки їжі. Вони можуть бути витягнуті з природних джерел (за рахунок перегонки, екстракції розчинниками, мацерації, поряд з іншими методами) або створені штучно. Сіль не є підсилювачем смаку.
Агенти борошна[ред. | ред. код]
Агенти борошна додають до борошна для поліпшення його кольору або якостей його використання в випічці.
Скління агенти[ред. | ред. код]
Скління агенти (глазурувальні добавки) забезпечують блискучий зовнішній вигляд або захисне покриття.
Зволожувачі[ред. | ред. код]
Зволожувачі (вологоутримуючі агенти) сприяють запобіганню продуктів від висихання.
Індикаторні гази[ред. | ред. код]
Ці гази дозволяють проводити тестування пакету на цілісність з метою вбереження продуктів харчування від дії атмосфери, таким чином гарантуючи термін придатності.
Консерванти[ред. | ред. код]
Консерванти запобігають або гальмують псування їжі від діяльності грибків, бактерій та інших мікроорганізмів.
Стабілізатори[ред. | ред. код]
Стабілізатори, загусники і желюючі агенти, такі як агар або пектин (використовується в варенні наприклад) дають їжі більш міцну структуру. Хоча вони не є істинними емульгаторами, вони допомагають стабілізувати емульсії.
Підсолоджувачі[ред. | ред. код]
Підсолоджувачі додаються в їжу для ароматизації. Підсолоджувачі, крім цукру додають в їжу для збереження низької енергетичності їжі (калорій), або тому що вони мають позитивні наслідки при цукровому діабеті, карієсу та діареї.
Див. також: Їжа#Підсолоджувачі, Підсолоджувачі
Загусники[ред. | ред. код]
Загусники — це речовини, які при додаванні до суміші, призводять до підвищення її в’язкості без істотної зміни інших властивостей суміші.
Кофеїн та ін. в цілому визнані безпечними добавками.
Посилання[ред. | ред. код]
- R. Holser, Г. Bost (травень, 2004). «Hibiscus масло композиції» . AOCS 95 .
- https://www.hort.purdue.edu/newcrop/proceedings1993/v2-328.html
- https://www.hort.purdue.edu/newcrop/med-aro/factsheets/ANISE.html
Див. також[ред. | ред. код]
- E-номер
- Список добавок в сигаретах
- Список нерафінованих підсолоджувачів
Источник
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Харчові добавки (адити́ви) — природні, ідентичні природним або штучно синтезовані речовини, які додають у їжу як інгредієнт з технологічних міркувань: подовжити термін зберігання (консерванти), перетворити їжу в відношенні кольору, смаку (щоб зберегти і підвищити смак), текстури, консистенції, зовнішнього вигляду. Звичайно до харчових добавок не відносять речовини, які підвищують харчову цінність продуктів: вітаміни, мікроелементи, амінокислоти.[1] Деякі добавки використовували протягом століть, наприклад, для збереження їжі — оцет, сіль (соління бекону, м’яса, риби і ін.), або використання діоксиду сірки в деяких винах (E220[2]). З появою оброблених харчових продуктів у другій половині 20-го століття було введено багато інших добавок як природного, так і штучного походження. Станом на 2010 рік відомо більше 2800 найменувань харчових добавок.[3]
Широке використання харчових добавок
потребувало розробки їх класифікації, створення технологій застосування і гігієнічної регламентації.
Комісія ФАО-ВООЗ «Codex Alimentarius» запропонувала тлумачення поняття «харчові добавки»:
«…будь-які речовини, які в нормальних умовах не застосовують як їжу і не використовують як типові інгредієнти їжі, незалежно від наявності у них харчової цінності, умисне додавані в їжу для технологічних цілей (зокрема покращення органолептичних властивостей) в процесі виробництва, обробки, упаковки, транспортування або зберігання харчових продуктів…»
В Європейському Союзі для регулювання цих добавок, а також для інформування споживачів кожній добавці після схвалення присвоюють унікальний номер — E-номер. Ця схема нумерації прийнята і видана Міжнародною Комісією Codex Alimentarius[4] для найпоширеніших харчових добавок у Європі.
Українське законодавство визначає: харчова добавка — речовина, яку зазвичай не вважають харчовим продуктом або його складником, але додають до харчового продукту з технологічною метою в процесі виробництва та у результаті стає невід’ємною частиною продукту (термін не включає забруднюючі речовини, пестициди або речовини, додані до харчових продуктів для поліпшення їх поживних властивостей)[5]
В Україні перелік харчових добавок, дозволених у харчових продуктах, регулювався до 20 вересня 2015 року постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 1999 року № 12 «Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах» (втратила чинність).
Перелік видів харчових добавок[ред. | ред. код]
Харчові добавки раціонально вживати у мінімальній кількості, але не вище від установленого максимально дозволеного рівня.[3] Зазвичай харчові добавки розділяють на декілька категорій.
Перелік кодів та назв харчових добавок (в тому числі дозволених в Україні)[ред. | ред. код]
Переважна більшість харчових добавок має штучне походження, і, зазвичай, виробляється за кордоном[6].
Див. також[ред. | ред. код]
- БАД
- Вітаміни
- Збагачення харчових продуктів
- Пребіотики
- Камецель
- Якість продуктів харчування
- Натуральний продукт
- Сойлент
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Скурихин И. М., Нечаев А. П. Все о пище с точки зрения химика: Справ. издание. — М.: Высш.шк. 1991. — 288 с. ISBN 5-06-000673-5
- ↑ Current EU approved additives and their E Numbers, The Food Standards Agency website
- ↑ а б П. Г. Столярчук, Т. З. Бубела, Б. Ю. Гриневич, М. М. Микийчук. Метод ідентифікації харчових добавок (підсолоджувачів) з метою виявлення фальсифікації продукції // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Збірник наукових праць. — 2010, № 46.
- ↑ Codex Alimentarius.”Class Names and the International Numbering System for Food Additives.”
- ↑ Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (від 23.12.1997 № 771/97-ВР, редакція від 04.04.2018)
- ↑ Молоканова Л. В., Грищенко С. В., Квасніков А. А. Мікробіологічна стабільність варених ковбас[недоступне посилання з червня 2019] // Товарознавство та інновації Збірник наукових праць[недоступне посилання з червня 2019]. — 2011, Вип.3[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- ХАРЧОВІ ДОБАВКИ //Фармацевтична енциклопедія
- Присмаки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1497. — 1000 екз.
Література[ред. | ред. код]
- Безпека та ризики харчових добавок / Войціцький В. М. [та ін.]. — Київ : Компринт, 2016. — 174 с. : табл. — Бібліогр.: с. 173. — ISBN 978-966-929-373-2
Источник
БАДы (биологически активные добавки) – натуральные активные вещества (либо же биологически активные вещества, по своему составу аналогичны натуральным). БАДы принимаются отдельно или в составе продуктов, чтобы максимально обогатить и насытить рацион питания полезными микроэлементами.
Закон Украины «Об основных требованиях к безопасности и качеству пищевой продукции» регулирует вопросы ввоза и оборота пищевых продуктов. Этим же законом установлено, что должны регистрироваться:
— новые пищевые продукты;
— материалы, вводимые впервые в обращение, а также используемые в Украине впервые;
— белка (энзимы);
— пищевые добавки;
— ароматизаторы (некоторые виды могут составлять исключение);
— питьевая минеральная вода.
Специфика ввоза в Украину и продажи добавок
В список регистрируемой в обязательном порядке продукции диетические БАД (кроме новых) не вошли. При ввозе в Украину добавок предъявляется или международный сертификат, или иная документация, которая выдается в стране происхождения продукции специальным компетентным органом. Такой документ по своему содержанию и форме полностью соответствует рекомендательным советам ведущих международных организаций. Он свидетельствует, что данный продукт пригоден для употребления.
Диетические добавки должны маркироваться. На законодательном уровне определены требования для разработки конкретной маркировки. Сложность маркирования заключается в необходимости регулярного мониторинга требований законодательства для оперативной адаптации маркировочной информации.
Указанным Законом Украины операторы рынка ответственны за нарушения правил маркирования и несоответствия её действующим нормам, а также отвечают за качество и безопасность. Операторы рынка пищевых продуктов – это компании, занятые оборотом и производством продуктов питания.
Основной документ, который подтверждает соблюдение санитарных правил – это заключение органов СЭС. Чтобы ввозить и продавать в стране БАД, необходимо получить такое заключение. Регистрирует продукцию Министерство здравоохранения при предъявлении результатов анализов лабораторных испытаний образцов продукции и экспертизы документации. После регистрации оформляется санитарно-эпидемиологическое заключение, которое действительно на протяжении 5 лет. Детальная информация о продукте публикуется в государственном реестре специальных пищевых продуктов.
Поэтому документация на пищевые добавки, выдаваемая органом СЭС, является для крупных сетей оптовой, розничной торговли и аптек подтверждением качества продукции, её безопасности и правильного маркирования. Без таких сопутствующих документов операторы рынка неохотно берут в оборот данную продукцию.
Помощь специалистов
Многократное оказание услуг нашим клиентам позволяет нам квалифицированно и грамотно оказать помощь в регистрации пищевых добавок. Мы готовы провести подробную консультацию, сможем проанализировать документацию, составить новые документы, представлять интересы заказчика на всем цикле получения сертификатов и маркировок. Законность регистрации препарата будет соблюдения до мельчайших подробностей.
Наши юристы оперативно:
— в строгом соответствии с требованиями законодательства разработают маркировку вашей продукции;
— окажут помощь для проведения лабораторных исследований и на его основе подготовят отчеты уполномоченной организации. Согласно этому документу продукт будет квалифицироваться как продукт диетических добавок;
— переведут международный сертификат на национальный язык и заверят его в нотариальном порядке.
Источник
| Е 150а | сахарный колер |
| Е 152 | уголь |
| Е 160а | каротины |
| Е 160с | экстракт паприки |
| Е 162 | красный свекольный бетанин |
| Е 164 | шафран |
| Е 260 | уксусная кислота |
| Е 296 | яблочная кислота |
| Е 406 | агар |
| Е 420 | сорбит и сорбитовый сироп |
| Е 440 | пектины, желатин |
| Е 422 | глицерин |
| Е 460 | целлюлоза |
| Е 637 | эфирные масла спиртовые, водно-спиртовые, аромат копчения, ванилин |
| Е 901 | воск пчелиный белый и желтый |
| Е 902 | воск свечной |
| Е 905с | парафин |
| Е 908 | воск рисовых высевок |
| Е 1510 | спирт этиловый |
| Е 1420 | крахмал ацетилированный |
Запрещенные пищевые добавки,
вредные или опасные для здоровья (таблица)
Роспотребнадзор недавно запретил импортировать продукты, которые содержат пищевые добавки Е 216 и Е 217 и запретил их использование при производстве продуктов в России.
Эти пищевые добавки Е 216 и Е 217 (бензойная кислота и ее соли) используют для продления срока годности вяленых продуктов, а так же при приготовлении шоколада, шоколадных конфет, чипсов, сухих супов, паштетов.
По мнению ученых, эти добавки могут влиять на возникновение злокачественных опухолей. Роспотребнадзор оценил их негативный эффект несколько мягче, но запретил их использование для предупреждения угрозы возникновения массовых неинфекционных заболеваний и отравлений.
Также следует избегать продуктов со следующими пищевыми добавками:
| Е 100 | подозрительный |
| Е 102 | опасный |
| Е 103 | запрещенный (канцероген) |
| Е 104 | подозрительный |
| Е 105 | запрещенный (канцероген) |
| Е 110 | опасный |
| Е 111 | запрещенный |
| Е 120 | опасный |
| Е 121 | запрещенный (канцероген) |
| Е 123 | очень опасный (канцероген) |
| Е 124 | опасный |
| Е 125 | запрещенный (канцероген) |
| Е 126 | запрещенный (канцероген) |
| Е 127 | опасный |
| Е 130 | запрещенный (канцероген) |
| E 131 | канцероген |
| Е 141 | подозрительный |
| Е 142 | канцероген |
| Е 150 | подозрительный |
| E 152 | канцероген |
| Е 171 | подозрительный |
| E 172 | влияет на печень и почки |
| Е 173 | подозрительный |
| Е 180 | подозрительный |
| Е 210 | канцероген |
| Е 211 | канцероген |
| Е 212 | канцероген |
| Е 213 | канцероген |
| Е 214 | канцероген |
| Е 215 | канцероген |
| Е 216 | канцероген |
| Е 217 | канцероген |
| Е 221 | может вызывать расстройство кишечника |
| Е 222 | может вызывать расстройство кишечника |
| Е 223 | может вызывать расстройство кишечника |
| Е 224 | может вызывать расстройство кишечника |
| Е 226 | может вызывать расстройство кишечника |
| Е 230 | аллерген |
| Е 231 | аллерген |
| Е 232 | аллерген |
| Е 239 | аллерген |
| Е 240 | канцероген |
| Е 241 | подозрительный |
| Е 250 | влияет на давление |
| Е 251 | влияет на давление |
| Е 311 | может быть причиной сыпи |
| Е 320 | вызывает изменения уровня холестерина |
| Е 321 | вызывает изменения уровня холестерина |
| E 322 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 330 | канцероген |
| E 338 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 339 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 340 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 341 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 407 | может вызывать расстройство желудка |
| E 447 | канцероген |
| Е 450 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 461 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 462 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 463 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 465 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 466 | может вызывать расстройство желудка |
| Е 477 | подозрительный |
Источник
Главная >> Исторические события >> Кабинет министров Украины утвердил перечень пищевых добавок
Кабинет министров Украины утвердил перечень пищевых добавок, разрешенных для использования в пищевых продуктах (1999)
 |
Пищевые добавки, разрешенные для использования в продуктах |
4 января 21 год назад
Человек ест, чтобы жить. Этот постулат знает каждый ребенок. Но даже взрослые не всегда задумываются, что они едят под видом того или иного продукта. Для того чтобы свести к минимуму побочные эффекты от вкусных и красиво упакованных съестных припасов, в правительстве Украины приняли конкретные меры.
Продукты должны быть качественные и безопасные с экологической и медицинской точки зрения. Однако Е-добавки сейчас присутствуют практически в каждом продукте растительного или животного происхождения. И то, что власти регулируют данный процесс, очень правильно. Но каждый человек должен сам научиться отсеивать все ненужное, чтобы и вкусно есть, и долго жить.
Особое внимание в правительстве уделяют продуктам с большим сроком годности, а также тем, которые содержат в себе пищевые добавки. Известный факт, что последние могут вызвать аллергические реакции, особо опасные для лиц, страдающих хроническими заболеваниями. Ну и, конечно, не секрет, что некоторые продукты напичканы антибиотиками. Что само по себе вызывает неприятные последствия, включая снижение иммунитета. А иммунитет, как известно, у населения Украины ввиду экологических изменений оставляет желать лучшего.
С момента подписания данного документа прошло 14 лет. Есть ли конкретные подвижки? Конечно. Но расслабляться не стоит. Также как и забывать о том, что пища должна приносить пользу, а не вред.
Все исторические события
Тэги: Новейшая история Украины
Похожие праздники и события
Украина принята в Совет Европы (1995)
через 11 дней, в субботу, 26 сентября Основной из уставных условий для вступления любой страны в СЕ (Совет Европы) есть безусловное признание принципа верховенства права страной-кандидатом, ее ответственное…
Смотрите также:
В Киеве начал работу Всеукраинский форум интеллигенции (1991)
14 сентября
14 сентября 1991 года в городе Киеве была начата работа Всеукраинского форума интеллигенции. После провозглашения независимости нашего государства, стала очень остро чувствоваться потребность в украинском культурном возрождении. Весомым вкладом в эту важную сферу жизни нашей страны стала поддержка интеллигенции. По инициативе Института литературы имени Т. Г. Шевченко, Народного Руха Украины,…
В Киеве открыт театр имени Марии Заньковецкой (1922)
15 сентября
15 сентября 1922 года в городе Киеве был открыт театр имени Марии Заньковецкой (в настоящее время театр имеет название Львовского академического театра имени Марии Заньковецкой). Руководство коллективом театра осуществлялось режиссерами Б. Романицким и О. Корольчуком. Мария Константиновна Заньковецкая − украинская актриса драматического жанра. Невозможно переоценить ее мастерство и…
Гетман Украины Иван Выговский заключил с Польшей Гадяцкий договор (1658)
16 сентября
16 сентября 1658 года гетманом Украины Иваном Выговским в городе Гадяч был заключен с Польшей Гадяцкий договор. Выговский искал союзников, потому что хорошо понимал неизбежность столкновения с Московским государством, именно поэтому и начал переговоры с Польшей, результатом которых и стал Гадяцкий договор. По этому соглашению предусматривалось: 1) Украина под названием «Великое Княжество…
Источник